У Любляні на чемпіонаті Європи з футзалу у неділю завершився груповий етап, і в одному з двох матчів, які завершували цю стадію, між собою грали збірні України та Португалії. Обидві команди в перших своїх матчах подолали збірну Румунії, тож очна гра мала визначити переможця групи С, та місця команд у подальшій турнірній сітці.
І знову початок гри у збірної України вийшов не найкращим чином. Щоразу виникали прогалини в захисті, чим залюбки користувався суперник. Вже на 1-й хвилині Бруно Коельо вийшов сам на сам з Іваняком, обвів його, але на заваді на шляху м’яча у порожні ворота своєчасно опинився Микола Грицина. А за дві хвилини той же Бруно Коельо знову опинився один у штрафному майданчику після діагональної передачі Жоао Матоша і в дотик переправив м’яч до сітки повз нашого голкіпера. Тож, Олександр Косенко вже в самому початку гри змушений був використати своє право взяти тайм-аут.
Після нього гру вдалося віджати від своїх воріт, проте з атакою у нашої команди не йшло. Португальці грали більш розкутіше, і на 7-й хвилині Андре Коельо потужним дальнім ударом струсонув поперечину. І тільки на 9-й хвилині стандарт біля воріт Андре Соузи змусив його демонструвати свою майстерність – Білоцерківець бив з п’яти метрів, і голкіпер Португалії відвів загрозу від своїх воріт. Тільки-но збірній України вдалося вирівняти гру, як Португалія збільшила рахунок. Тіаго Бріту біля правої бровки технічно крутонув Шеремету, після чого невідпорно пробив у ближній кут – 0:2.
Саме після цього на майданчик стали виходити досвідчені Шотурма і Разуванов, та Королишин, який так вдало увійшов у гру в матчі з Румунією. Але і цій четвірці довелося більше відпрацювувати в захисті, ніж думати про атаки.
На 17-й хвилині Педяш активно зіграв у штрафному майданчику в боротьбі за м’яч. Причому, навіть, де торкнувшись голкіпера збірної Португалії, але той при падінні пошкодив руку та попросив заміну. До перерви Бебе, який вийшов замість Андре Соузи, відбив удар Разуванова, і з перевагою Португалії у два м’ячі команди пішли в роздягальні на перерву.
Другий тайм збірна України розпочала в агресивній манері, і на 22-й хвилині Королишин міцно приклався до м’яча від правої бровки – Бебе тільки в останню мить встиг зреагувати на удар. Майже за хвилину – ще небезпечно біля воріт суперника. Хамдамов сильно прострілив зліва вдовж воріт, і Педяшу митті не вистачило, що підставити ногу.
З кожною хвилиною українці додавали у швидкості, і це дозволяло контролювати м’яча, але гольових моментів біля воріт Бебе бракувало. Тож, на допомогу прийшов стандарт. На 28-й хвилині після передачі Шотурми з ауту Разуванов в штрафному майданчику зіграв на випередження і в дотик відправив м’яч під поперечину.
Цей м’яч значно додав грі напруги. Португальці дещо розгубилися, і біля воріт Бебе стало гарячіше. І якщо голкіперу португальців вдалося врятувати свою команду після виходу Разуванова на ударну позицію, то коли Королишин на 32-й хвилині зліва пробив у дальній кут, м’яч затріпотів у сітці!
Це вже суттєво зачепило збірну Португалії. Суперник перевів гру на нашу половину, і вже Іваняку треба було працювати на повну потужність. Але врятувати від голу свої володіння Євгену не вдалося – на 34-й хвилині Педро Карі з дуги технічно закинув м’яч у дев’ятку.
Тож рівно за 6 хвилин до сирени Олександр Косенко взяв тайм-аут, після якого Шотурма вийшов п’ятим польовим. Перша спроба не пройшла, за хвилина була друга, і невдала – Нілсон перехопив м’яч і відправив його у порожні ворота. Шотурма більше п’ятим в найближчий час не виходив, і в звичному форматі португальці забили вп’яте – Рікардіньо скористався поперечною передачею Фабіу Сесіліу.
На останній хвилині Шотурма знову вийшов п’ятим, і за 16 секунд до кінця матчу встановив остаточний рахунок 3:5.
Збірна України, на жаль, поступилася, але головний матч попереду – 6 лютого чвертьфінал, а суперник визначиться тільки після матчу Азербайджан – Іспанія. З однією з цих команд українці і будуть битися за вихід до півфіналу.
В останній день групового етапу Євро-2018 збірна України зіграє проти фаворита групи «С» - збірної Португалії. Оскільки обидві команди вже забезпечили собі місце у чвертьфіналі, то в очному протистоянні вони мають розіграти підсумкове перше місце у групі. І хоча багато хто зі спеціалістів вважає, що у португальців шанси на перше місце виглядають вищими, у нас немає сумнівів у тому, що підопічні Олександра Косенка матимуть іншу думку щодо цього.
Звичайно, у піренейців буде невеличка перевага перед нашою командою в тому плані, що вони трохи більше відпочивали. Тому, питання відновлення після надважкого поєдинку проти збірної Румунії наразі є дуже актуальним. І тільки під час гри ми зможемо побачити, на скільки відсотків «синьо-жовті» встигли відновитись до поєдинку проти Рікардіньо та компанії. І якщо наші футзалісти змогли поновити свої сили, то є надія на те, що вони зможуть як мінімум дати бій португальцям.
За рахунок чого можна буде гідно протистояти «європейським бразильцям»? Перш за все, за рахунок самовіддачі, чим збірна України завжди славилася. І, звісно, за рахунок дисципліни, інакше португальці помилок не простять. І тут вже треба буде сподіватись на те, що Іваняк піймає кураж у воротах, і тоді підопічним Жоржа Браза буде складно його пробити. Також не варто забувати про вміння нашої команди грати через «стовпа», і цим у поєдинку проти такого грізного суперника, як Португалія, треба буде скористатись. А ще не будемо забувати про фактор четвірок. Матч проти збірної Румунії показав, що, можливо, Олександр Косенко десь припустився помилок, коли обирав четвірки на цю гру. І коли тренерський штаб збірної України поміняв поєднання гравців, то гра нашої команди стала виглядати трохи інакше та цікавіше. Тому, вибір оптимальних поєднань у четвірках буде важливим для такої гри.
Також не треба забувати про той факт, що у нашої команди не зовсім позитивна статистика зустрічей зі збірною Португалії. І, звичайно, її хотілося б покращити. А заодно цей поєдинок має стати непоганою можливістю взяти реванш у піренейців за поразку у чвертьфіналі Євро-2014 у Бельгії. Нагадаємо, що тоді збірна України поступилася з рахунком 2:1 «завдяки» двом голам Кардинала. Тому, цей факт має стати для підопічних Олександра Косенка додатковим стимулом перемогти грізних португальців. А про стимул посісти перше місце у групі і мови не може бути і мови, тому що наші футзалісти і так все розуміють. Тому, будемо вірити, що «синьо-жовті» підійдуть до гри з Португалією в оптимальних кондиціях і зможуть показати хорошу гру, а заодно і здобути позитивний результат.
Україна – Португалія. 4 лютого 2018 року. Словенія. Любляна. «Арена Стожице» - 19.00. Пряма трансляція: «Футбол 1»
Лише на 4-ий ігровий день відбувся дебют збірної України на чемпіонаті Європи з футзалу. Суперник команди Олександра Косенка вже встиг провести одну зустріч, в якій поступився Португалії – 1:4. Тож, для обох збірних матч фактично мав статус плей-офф, і його переможець виходив до чвертьфіналу.
Дещо нервово почали гру українці, припускаючись помилок у нескладних епізодах. Своєчасно на себе взяв гру Шотурма, двічі загострив ситуацію поблизу воріт Тоніци, але м’ячі після ударів Разуванова летіли повз ворота. Як і після пострілу Хамдамова, коли він опинився перед воротам у восьми метрах. У нашого суперника частіше за інших загострював Савіо, і саме його влучний удар з середньої відстані на 5-й хвилині дозволив збірній Румунії вийти вперед.
Тож, вже на початку поєдинку довелося відіграватися, і українці змушені були додавати у швидкості. Упродовж 7-ї хвилини збірна Румунії заробила два фоли, і зі штрафного Журба потужно пробив в обличчя Чомі. За кілька секунд головний тренер румунів Роберт Лупу вперше випустив на майданчик п’ятого польового гравця, і в хаотичній грі Флорін Матей знайшов момент для удару, перекидаючи м’яч через Іваняка, та поцілив у поперечину. Це тільки відтермінувало друге взяття наших воріт – на 11-й хвилині Ігнат скористався неузгодженими діями захисту українців. Одразу після пропущеного м’яча Олександр Косенко взяв тайм-аут.
На меті було заспокоїти гравців та додати впевненості, що все ще можна виправити. Окрім того, наставник українців дещо змінив четвірки, і в першому квартеті став виходити Королишин. Гра більшою частиною йшла на половині румунів, але вони за будь-якої нагоди бігли в контратаки, які доводилося зупиняти порушеннями, і на 17-й хвилині збірна України занесла до свого пасиву 5-ий фол. Знаходячись у складному становищі, наша команда все ж таки провела кілька атак, але брак влучності не дозволяв завантажувати роботою Тоніцу. І все ж, один м’яч наша збірна відіграла. За 35 секунд до сирени поблизу воріт Тоніци був призначений штрафний, і після короткої скидки Королишин чітко поцілив у кут воріт суперника.
Одразу після перерви за участю Королишина був створений небезпечний момент. Тараса збили поблизу штрафного майданчика, він сам же й пробив, але влучив у груди Тоніці. Щоб запротидіяти атакувальній грі збірної України, Роберт Лупу постійно випускав на майданчик Стойку в якості п’ятого гравця. Це створювало небезпеку, і на 25-й хвилині чудово зіграв Іваняк, відбивши спочатку потужний удар Флоріна Матея, а потім і добивання впритул від Стойки.
Лише швидкість могла бути козирем українців, Олександр Косенко швидко робив зміни, на якийсь час разом на майданчику опинилася четвірка гравців «Сокола», і після дальнього удару Педяша та рикошету м’яч залетів у дев’ятку.
У другій половині тайму нашій команді вдалося налагодити контроль м’яча, тож суперник змушений був витрачати сили, граючи у відборі. Коли це вдавалося, Стойка постійно виходив п’ятим. До того ж, на змінах румуни ще й робили великі паузи, щоб дещо відновитися.
І все ж, наша перевага у швидкості була помітною. Кілька небезпечних ударів Тоніца відбив, а потужний постріл Журби на 39-й хвилині прийшовся поруч з кутом воріт.
За 1:13 до фінальної сирени Роберт Лупу знову кинув Стойку на майданчик п’ятим. Румуни обрізалися, і Шотурма з 15-ти метрів поцілив у порожні ворота. Це була перемога! Збірна України у чвертьфіналі!
Львівська «Енергія-2-ЛЮ-Альтернатива» мінімально поступилась з рахунком 2:3 у домашньому поєдинку з івано-франківським "Ураганом-2 КФВ" у рамках 9 туру Першої ліги, група "Захід".
Львівські енергетики двічі вели в рахунку під час поєдинку завдяки дублю Тараса Кузя, однак івано-франківці вирівняли ситуацію — відзначились Микола Микитюк та Олександр Гірка.
На останній хвилині матчу команда Назара Станкевича спробувала атакувати з п'ятим польовим. Гості ж скористались тим, що ворота господарів стали порожніми — переможний гол в активі Миколи Микитюка.
Таким чином львів'яни ускладнили собі завдання виходу в наступний раунд турніру.
2 лютого 2018 року. Перша ліга. Група "Захід". 9 тур. Львів. ПС "Галичина"
Арбітри: О. Хомич, В. Гарасимків (обидва – Волинська обл.), Я. Сторожук (Львів). Хронометрист: В. Болізюк (Львів). Спостерігач арбітражу: В. Калічак (Львів).
Сьогодні, 2 лютого, національна збірна України проведе свій перший поєдинок на Євро-2018. Суперником підопічних Олександра Косенка буде збірна Румунії.
Ця команда вже встигла зіграти одну гру на цьому чемпіонаті Європи. Нагадаємо, що кілька днів тому румуни програли збірній Португалії з рахунком 1:4.
Ця обставина в чомусь грає на руку нашій команді. Але з іншого боку – не варто недооцінювати румунську збірну. На цьому Євро вже і так сталося кілька несподіванок через те, що одна команда недооцінила іншу. Тому, тут краще обійтися без цього фактору. І ми сподіваємось, що «синьо-жовті» перед своїм першим матчем у Любляні зроблять правильні висновки.
У плані здобуття результату стає зрозумілим, що сьогодні українцям потрібно лише перемагати. Це дозволить підопічним Олександра Косенка вбити двох зайців. По-перше – перемога фактично гарантує українцям вихід у чвертьфінал. По-друге – поразка румунської команди автоматично переведе підопічних Роберта Лупу на останє місце.
Виходячи з цього, стає зрозумілим, що і румунам сьогодні треба перемагати. Три очки дадуть румунській команді можливість обійти збірну України за особистими зустрічами. І, відповідно, вже саме збірна Румунії буде фаворитом у боротьбі за друге місце, адже перша сходинка збірної Португалії поки що ні у кого не викликає сумнівів. Отже, судячи з цих розкладів, стає зрозуміло, що права на помилку в цій грі у нашої команди немає.
Також неможливо не згадати про останній матч збірної Румунії. Мається на увазі поєдинок першого туру Євро проти збірної Португалії. Безумовно, і тренерський штаб, і гравці збірної України дивились цю гру. Отже, вони мали зробити висновки, чого треба чекати від румунів і на чому можна зіграти.
Маємо надію, що ця інформація дала «синьо-жовтим» багато поживи для роздумів. І вони сповна скористаються нею, що має втілитись у сприятливий результат. Хоча треба також пам’ятати, що якось історично склалось, що поєдинки збірної України проти збірної Румунії традиційно складаються важко. Тим не менш, незважаючи на те, класу в наших футзалістів має вистачити для того, щоб подолати цю непоступливу команду.
Румунія – УКРАЇНА 2 лютого 2018 року. Словенія. Любляна. «Арена Стожице» - 21.45. Пряма трансляція – «Футбол 2»
2 лютого львівська «Енергія-2-ЛЮ-Альтернатива» зустрінеться вдома з івано-франківським "Ураганом-2 КФВ" у рамках 9 туру Першої ліги, група "Захід". Енергетичне дербі розпочнеться о 16:30 год. у Палаці спорту "Галичина".
Наприкінці минулого року вболівальники мали змогу двічі спостерігати очні зустрічі команд енергетиків у Першій лізі. 30 листопада у Львові перемогу 3:1 святкували гравці «Енергія-2-ЛЮ-Альтернатива». Огляд цього матчу дивіться тут:
А матч 28 грудня в Івано-Франківську завершився з рахунком 3:0 на користь господарів. Кращі моменти цього поєдинку дивіться тут:
У попередньому турі львівські енергетики здолали в Івано-Франківську місцевий «Епіцентр К10» з рахунком 4:2, а "Ураган-2 КФВ" розписав мирову 3:3 з іншою івано-франківською командою — "Візою-Втормою".
В турнірній таблиці львівські енергетики перебувають на третьому місці, маючи у своєму активі 10 очок; "Ураган-2 КФВ" — на першій позиції з 15-ма балами.
Енергетичне дербі обслуговуватимуть арбітри О. Хомич, В. Гарасимків (обидва – Волинська обл.), Я. Сторожук (Львів); хронометрист — В. Болізюк (Львів); спостерігач арбітражу — В. Калічак (Львів).
Відеотрансляцію поєдинку дивіться тут:
В іншому матчі групи "Захід" в Івано-Франківську зустрінуться "Віза-Вторма" та "Епіцентр К10". Цей поєдинок відбудеться 4 лютого о 19:00 год.
Напередодні старту Євро-2018 представники футзальної спільноти України, серед них і капітан "Енергії" Андрій Федюк, поділилися своїми міркуваннями щодо суперників нашої збірної у груповому етапі у коментарях прес-службі Асоціації футзалу України.
«Однозначно, збірній буде непросто. Суперники підібралися досить серйозного рівня. Румунія – самобутня команда, яка сповідує технічний футзал. Португалія не потребує якихось зайвих представлень. Однак, знаючи дух та характер нашої збірної, можу з впевненістю сказати, що суперникам буде не солодко. Нашим хлопцям під силу здолати обидві команди. Хочеться побажати збірній нашої країни успіху. Майбутнє українського футзалу буде багато у чому залежати від того як виступить наша команда. Це серйозна популяризація для футзалу у нашій країні. Вірю у збірну України та бажаю їй успішно виступити на Євро-2018», — зазначив Андрій Федюк.
Нагадаємо, що Чемпіонат Європи пройде з 30 січня по 10 лютого у столиці Словенії — Любляні. Всі матчі пройдуть на «Арені Стожице», яка вміщує 12 500 глядачів. Збірна України на груповому етапі зіграє у групі С, де її суперниками будуть збірні Румунії (2 лютого) та Португалії (4 лютого).
«Енергію» на Євро-2018 представляє наставник львівської команди Валерій Легчанов, який є помічником головного тренера збірної України Олександра Косенка.
Матчі європейської першості можна буде переглянути на телеканалах «Футбол 1»/«Футбол 2».
Тарас Кузь – незмінний бомбардир львівської «Енергії». У складі енергетиків Тарас двічі вигравав золоті нагороди найвищого дивізіону чемпіонатів України та ставав володарем Кубку України з футзалу. Зараз продовжує «розписуватись» у воротах суперників «Енергії», виховує донечку Вікторію та не відкидає можливості свого виклику до національної команди. Про свою цікаву футзальну кар’єру, стан справ в «Енергії», перспективи збірної України на Євро-2018 та багато іншого Тарас Кузь розповів в інтерв’ю futsalua.org.
– Тарасе, ким мріяли стати в дитинстві?
– Ну точно не футзалістом (Сміється). Мабуть, все-таки футболістом мріяв бути. В мене батько дуже любив футбол. Ми часто дивились матчі, ходили на стадіон, двоюрідний брат займався футболом, тому в мене такий потяг до цього спорту і виник. Звичайно ж, мріяв у «Карпатах» пограти, як, мабуть, не один львів’янин.
– Коли почали уже серйозно займатись футболом?
– В третьому класі я вже ходив до підготовчої групи у «Карпати», згодом перейшов у спецклас. З п’ятого класу вже навчався в СДЮШОР «Карпати». На той момент, у мене старший двоюрідний вже навчався в тій школі, тому я так вирішив разом з ним тренуватись. Можна сказати, саме завдяки йому в «Карпати» я і потрапив.
– Як взагалі виникнув варіант продовжити свою спортивну кар’єру у футзалі?
– Мабуть, як і більшість наших футзалістів, мав надію з футболом, але там не склалося. З дев’ятого класу мав контракт з «Карпатами», але після закінчення школи не потрапив до складу «зелено-білих». Грав потім на першість Львівщини за команду з Пустомитів та Судової Вишні. На той час ще якась надія жевріла пов’язати свою кар’єру з футболом. Згодом зрозумів, що нічого серйозного з того не вийде і з’явився варіант з футзалом. Мене покликали до «Енергії», яка вже грала у Вищій лізі.
– За яких умов взагалі відбувся перший Ваш прихід до «Енергії»?
– Я виступав за університетську збірну ЛДУФК і ми, здається, грали проти дублюючого складу «Енергії» в одному з матчів. На цій грі був присутній віце-президент «енергетиків» Володимир Фелишин і Микола Сич, який тоді тренував команду. Вони мені запропонували підписати контракт одразу з першою командою. Спершу я трішки вагався, але згодом зважив усі «за» та «проти» і літом вже 2006 року я підписав контракт з «енергетиками» і поїхав з ними на збори.
– Які Ваші враження від перебування в тодішній «Енергії»? Все-таки Ви прийшли молодим до команди і вже у першому своєму сезоні виграли національну першість…
– Тоді я дійсно прийшов до команди, де були справжні «зубри» футзалу, такі як Віталій Брунько, Сергій Ткаченко, Андрій Луців, Сергій Вацяк, Ігор Кіркіж. Коли приходив, то думав, шо я все знаю, розумію як грати у футзал. Втім, вийшло так, що «енергетики» мене вчили найелементарнішого. Тодішня команда була на серйозному ходу, і це при тому, що рівень чемпіонату тоді був набагато вищий, аніж зараз. У чемпіонському сезоні 2006/07 я почав виходити на майданчик лише за декілька турів до кінця, коли «золото» вже було в кишені. Тоді мені важко було. Я не мав саме футзальної школи і, будьмо відверті, тоді лише вчився. Тоді мене більше тримали на перспективу.
– У 2010 році Ви пішли з «Енергії». Чому так сталося?
– На той час вже було чергове переформатування команди. Я хотів грати більше, але на той момент багато було приїжджих, я не отримував ігрової практики, тому вирішив покинути «Енергію». В мене вже тоді була на руках пропозиція від львівського «ТВД», і я був налаштований піти. Пішов до керівництва, домовився, мене відпустили. В «ТВД», до слова, був дуже класний колектив. І сезон 2010/11 вийшов у мене вдалим, постійно грав, постійно забивав. Була хороша боєздатна команда. Всередині сезону трішки почались проблеми з фінансуванням. Дограли сезон, непогано боролись. В плей-офф програли тільки майбутньому чемпіону «Урагану».
– Фігурують у Вашій футзальній біографії і виступи за луганський «ЛТК»…
– Знав, що ТВД розпадається. Декілька хлопців зі Львова їхали до Луганська і я теж вирішив спробувати свої сили там.
– Які завдання тоді ця команда ставила перед собою?
– У сезоні 2011/12, відверто кажучи, завдання були, радше за все, якимись локальними. Було завдання потрапити до п’ятірки. Всім було зрозуміло, що команда лише на початку свого становлення, трохи важко було, бо всі гравці молоді, недосвідчені. З досвідчених був тільки Василь Сухомлинов, який мав досвід гри в хороших командах. А от наступного сезону команда показала хороший результат, ми вийшли до фіналу Кубка України, де «Енергії» програли у серії пенальті. У чемпіонаті зайняли четверте місце. Це був пік форми тієї команди. Хоча, можливо, якби зберегли той склад, зробили б декілька хороших підписань, то результати у майбутньому були б ще кращими.
– На Донбасі зараз тривають воєнні дії. А чи не було в той час, коли Ви грали за «ЛТК» якихось упереджених дій стосовно Вас через те, що Ви зі Львова і розмовляєте українською?
– Чесно кажучи, спочатку дійсно було нелегко. Траплялись різні люди з різними думками. Більшість людей були адекватними, нормально ставились до того, що я розмовляю українською. Одне над одним піджартовували в команді, сміялись, все було доброзичливо. Інколи були якісь побутові незручності. Десь не завжди я тамтешнє населення розумів і навпаки. Згодом, втім, вже якось все налагодилось. Дуже прикро, що зараз на сході України така ситуація. Шкода людей, які там залишились.
– Після двох сезонів, проведених в «ЛТК», повернулись до «Енергії». За яких умов це сталось?
– До мене зателефонував віце-президент «Енергії» Володимир Фелишин і сказав, що є варіант повернутись. Я відповів йому, що готовий до повернення. Все-таки два роки без рідних, далеко від дому – досить важко, засумував. Підписав тоді контракт з «Енергією», яку на той момент вже очолював нинішній наставник збірної Олександр Косенко. Була пропозиція, на яку я із задоволенням погодився, от і все.
– А як рідні ставляться до того, чим Ви займаєтесь?
– Батьки мене підтримували змалечку у всіх моїх починаннях, всіляко сприяли моєму становленню як спортсмена. Дружина також позитивно ставиться до того, чим заробляю на життя. Дружина з донечкою Вікторією завжди намагаються відвідувати мої поєдинки. У моїй сім’ї я черпаю натхнення для своїх майбутніх звершень.
– Повернімося до теми «Енергії». Ви, будучи вже таким старожилом команди, можете робити певні висновки стосовно колективу. Як оціните перспективи теперішнього складу «енергетиків»?
– Сподіваюсь, що ми цього сезону досягнемо хорошого результату, але загадувати наперед не дуже хочу. Екстра-ліга зараз настільки вирівнялась, що несподіванки можна очікувати від будь-якої команди. Перспективи, втім, в «Енергії» хороші. Зараз багато талановитої молоді в нашому складі, яка вже «понюхала пороху», стала нахабнішою по-спортивному. Окрім того, досвідчених гравців також вистачає. Як би там не було, але все буде залежати від того, в якій формі ми підійдемо до ігор плей-офф.
– До речі, про ігрову форму. В нещодавньому інтерв’ю Ваш одноклубник Віталій Радевич зазначив, що «Енергії» не на руку перерва в чемпіонаті, адже команда зараз набрала хороший хід. Як прокоментуєте таку заяву?
– Звичайно, перерва у чемпіонаті зараз нам не на руку. І фізична форма, і впевненість у своїх силах з’явилась. У нас вже певна безпрограшна серія є. Коли все виходить, то, звичайно ж, хотілось, щоб гра за грою йшла. А зараз така велика пауза, після якої, як то кажуть, все треба буде починати з чистого аркуша. Сподіваюсь, що перерва до середини лютого нас не виб’є з колії.
– Свого часу Ви провели декілька товариських поєдинків за національну збірну України з футзалу. Які Ваші враження від перебування в тій команді?
– Коли збірною керував Геннадій Лисенчук, мені дуже сподобався мікроклімат, атмосфера в команді була неймовірно класною. Втім, ці враження, на жаль, були швидкоплинними. Декілька матчів, як ви кажете, лише провів на товариському турнірі в Азербайджані. Після тих змагань мене більше не викликали. Мабуть, тому, що на моє місце були кращі кандидати. Не достатньо добре себе тоді зарекомендував.
– Чи сподіваєтесь ще на виклик з табору національної команди?
– Мабуть, зараз все-таки більше роблять ставку на молодих гравців. На даний момент не сильно розраховую на виклик зі збірної, але якщо буду показувати хороший рівень гри, то тренер – сам собі не ворог. Якщо буду на голову сильніший за когось, то всяке може бути. Втім, відверто кажучи, зараз більше переймаюсь за стан справ в «Енергії».
– Незабаром збірна України розпочне свої виступи на Чемпіонаті Європи з футзалу, що відбудеться у словенській Любляні. Які Ваші очікування від нашої національної команди та від турніру загалом?
– В збірної України досить важка група з португальцями та румунами, але на сто відсотків переконаний, що точно з неї вийдемо. Гадаю, що нашій національній команді під силу вийти навіть до півфіналу Євро. Принаймні я буду за це вболівати. А загалом? Я вважаю, що фаворитами цього Чемпіонату Європи будуть збірні Іспанії та Росії. Португалія – теж хороша збірна, але своїх фаворитів я вже назвав.
– Ви зазначили про важливість персони Геннадія Лисенчука у збірній, коли Вас туди викликали. А який тренер, на Вашу думку, зробив найбільший внесок у становлення Вас як професійного гравця?
– На це запитання важко відповісти однозначно. Микола Сич мене привів у футзал, з Романом Ковальчиком провів два хороші сезони в «ЛТК», з Максимом Павленком став чемпіоном в «Енергії» і з Валерієм Легчановим мені зараз подобається працювати. Важко виділити когось одного. Гадаю, кожен з наставників, з якими доводилось працювати, вніс свою частку у становлення мене як футзаліста. Знаєте, футболісти кажуть, що для них хороший тренер – той, у якого ти постійно граєш, а не сидиш у резерві. Так само і з футзалом. Власне тому для мене більшість тренерів хороші (сміється).
– Ви вже досить довго граєте у найвищому дивізіоні чемпіонатів України з футзалу. Зараз в Екстра-лізі 9 команд, з яких 8 за підсумками сезону вийде до плей-офф. Чи не вважаєте Ви, що регулярна частина чемпіонату втрачає свій сенс за таких умов?
– Розіграш дійсно не досконалий. З іншого боку, що робити командам, які вилетять вже в першому раунді плей-офф? Така система трішки неправильна. Якщо була б більша кількість команд, то, можливо, грали б якось за чотириколовою системою, без матчів плей-офф. Звичайно, матчі на вибування – зовсім інша річ. Можна пройти «регулярку» без поразок, а в плей-оффі все перевернеться з ніг на голову. Яскравий приклад тому - минулорічний «ХІТ». Звісно, хотілося, щоб більше команд брали участь в Екстра-лізі.
– А як взагалі оціните рівень цьогорічної Екстра-ліги?
– Зараз немає очевидного лідера, як свого часу «Шахтар», та ж таки «Енергія». Кожна команда може відібрати очки в кожної. Скоріш за все, це все-таки «плюс», як мінімум, для глядачів, адже поєдинки зазвичай напружені та непередбачувані. «Мінус» – це те, що впав індивідуальний рівень виконавців. Зараз багато хороших гравців їдуть за кордон грати, але це все пов’язано з економічною ситуацією в країні.
– Влітку грали за львівський «Бастіон», коли в Екстра-лізі була пауза. «Бастіон» зараз виступає у Гранд-лізі Львова. Чи переглядаєте Ви матчі цього чемпіонату?
– Звичайно ж. Нещодавно якраз от «Бастіон» переміг «Галицьку Здобу». Якщо є можливість, то намагаюсь відвідувати матчі Гранд-ліги. Немає можливості, то онлайн дивлюсь. До речі, досить хороший рівень чемпіонату в Гранд-лізі. Часто відбуваються досить видовищні «заруби». Деякі матчі, можливо, за швидкостями поступаються Екстра-лізі, але точно не за напругою.
– Чи отримуєте Ви досі задоволення від того, чим займаєтесь? Чи все-таки більше футзал вже розцінюєте просто як спосіб заробітку грошей?
– Звісно ж, кайф від футзалу отримую досі. Відверто кажучи, то заробітки, якщо порівнювати з попередніми роками, не такі вже й великі. Я просто займаюсь улюбленою справою. Сподіваюсь, що зможу пограти ще не один сезон на високому рівні.
– Що можете пообіцяти вболівальникам львівської «Енергії» для того, щоб вони у більшій кількості відвідували Ваші поєдинки?
– Пообіцяти нічого, на жаль, не зможу (Сміється). Але, якщо серйозно, то хотілося б, щоб уболівальники приходили на наші поєдинки, підтримували «Енергію». Будемо старатись своїми матчами, результатами задовольняти фанів. Розуміємо, що не завжди, можливо, для вболівальників час матчів оптимальний. Втім, якщо є можливість, то нехай фани, звісно ж, приходять, підтримують, а ми щосили намагатимемось їм віддячити своєю грою.
Офіційним транслятором Чемпіонату Європи з футзалу 2018 року, який стартує 30 січня в Словенії, стали телеканали «Футбол 1»/«Футбол 2».
Майбутній чемпіонат Європи вперше пройде у Словенії та стане одинадцятою континентальною першістю, проведеною під егідою УЄФА. У фінальній частині турніру візьмуть участь дванадцять команд, серед яких буде і збірна України. Всі поєдинки українців телеглядачі зможуть побачити в ефірі телеканалів «Футбол 1»/«Футбол 2».
«Наші телеканали транслювали матчі з різних континентів, показували пляжний та жіночий футбол, а тепер прийшов час подарувати глядачам нові емоції. Вперше ми покажемо матчі футзальної першості. Це новий для нас продукт, який, я впевнений, сподобається нашому глядачеві. До того, ж в турнірі візьме участь наша національна команда. Не всі знають про успіхи футзальної збірної України, яка двічі ставала срібним призером чемпіонатів Європи та входить до п'ятірки найкращих команд континенту. Тепер українські вболівальники зможуть побачити гру збірної в прямому ефірі. Впевнений, що для гравців це буде додатковою мотивацією», — зазначив директор телеканалів «Футбол 1»/«Футбол 2» Олександр Денисов.
Президент Асоціації футзалу України Сергій Владико наголосив: "Дуже приємно, що міжнародний футзал виходить на телеканали України. Всі пам'ятають, який ажіотаж викликали проведені Асоціацією товариські матчі минуло року, а також проведення в Києві переможного для нашої збірної відбіркового етапу до Євро-2018. Нам дуже імпонує, що усі матчі Чемпіонату Європи з футзалу вперше будуть транслюватися в Україні та усі вболівальники зможуть побачити все футзальне Євро в повному обсязі. Вдвічі приємно, що їх транслюватимуть спеціалізовані футбольні телеканали країни, лідери футбольного сегменту - Футбол 1 та Футбол 2». Ми дуже вдячні керівництву каналів Футбол1/Футбол2 за оперативно проведені успішні переговори з правовласниками".
У матчі відкриття, який відбудеться 30 січня, зіграють збірні Словенії та Сербії. Пряму трансляцію поєдинку дивіться на каналі «Футбол 1» о 18:55. Коментуватиме зустріч Максим Гіленко.
А вже 2 лютого канал «Футбол 2» покаже наживо матч між збірними України та Румунії, який розпочнеться о 21.40. 4 лютого підопічні Олександра Косенка протистоятимуть збірній Португалії (початок зустрічі о 19:00).
Нагадаємо, що чемпіонат Європи проходитиме з 30 січня по 10 лютого у столиці Словенії – Любляні. Всі матчі відбудуться на «Арені Стожице».
"Енергію" на Євро-2018 представляє наставник львівської команди Валерій Легчанов, який є помічником головного тренера збірної України Олександра Косенка.
