Львівська «Енергія» за доволі рівної гри зазнала прикрої поразки на виїзді від херсонського «Продексіму» в рамках 16 туру Екстра-ліги.
Початок матчу не віщував нічого поганого для енергетиків. На перших хвилинах зустрічі кілька небезпечних ударів завдали господарі. Однак в цих моментах надійно діяв Кардаш, який сьогодні захищав ворота «Енергії».
Львів'яни відповіли небезпечним ударом Радевича — голкіпер “Продексіму” Ципун був на місці. Пізніше сам воротар херсонців перевірив готовність Кардаша дальнім ударом з центру поля.
Згодом гравці “Продексіму” майже впритул розстрілювали ворота енергетиків, але Кардаш вистояв. Після цього ще й парирував дальній удар Фетька.
"Енергія” дала відсіч на 12 хвилині: перехоплення, швидка контратака і Михайло Грицина переграв голкіпера “Продексіму”.
Херсонці кинулись відіграватись, і це їм вдалось на 15 хвилині — відзначився Скорий. А справжнім “холодним душом” для “Енергії” став дальній удар Бессалова на 17 хвилині. “Продексім” вийшов вперед.
До кінця першого тайму обидві команди створили кілька гарних нагод, аби змінити рахунок на табло. Проте в першій половині зустрічі глядачі голів більше не побачили.
Другий тайм активніше розпочала “Енергія”. На початку тайму Кузь і Радевич “розстрілювали” ворота “Продексіму” після розіграшу стандарту, проте голкіпер зумів нівелювати загрозу.
Натомість Бессалов на 24 хвилині реалізував штрафний удар. Енергетики теж відповіли небезпечним ударом зі шрафного — стійка врятувала ворота херсонської команди.
Ще одною прикрістю для львівських енергетиків стала друга жовта картка для Радевича 26 хвилині. “Продексім” зумів реалізувати свою кількісну перевагу: відзначився Скорий.
Команди і далі продовжували створювати небезпеку біля чужих воріт. І Кардашу, і Ципуну неодноразово доводилось вступати у гру.
В останній десятихвилинці “Енергія” заграла з п'ятим польовим — на майданчик вийшов Кордоба. І саме йому на 35 хвилині вдалось скоротити розрив у рахунку.
Проте херсонці відповіли на 36 хвилині: спершу м'яч після удару головою влучив у стійку воріт “Енергії”, а першим на добиванні був Кісельов.
Енергетики продовжували атакувати з п'ятим польовим. Хороші удари по воротах “Продексіму” завдавали брати Грицини, Кордоба, проте Ципун ліквідовував загрозу.
Гравці “Продексіму” неодноразово пробивали по пустих воротах “Енергії”, але неточно. В одному з моментів м'яч влетів у ворота львів'ян, проте не був зарахований через порушення правил.
А на 39 хвилині Ципун таки влучив у порожні ворота. До честі енергетиків, команда не зупиняла свої атаки, але більше голів у цій зустрічі не було.
Арбітри: О. Фесенко, Є. Динник (обидва – Харків), С. Черноусов (Херсон) Хронометрист: Л. Ягупов (Херсон) Спостерігач арбітражу: О. Банасько (Київська обл.)
В суботу, 18 лютого, в рамках 16 туру Екстра-ліги львівська «Енергія» зіграє на виїзді проти херсонського «Продексіму». Поєдинок розпочнеться о 13-00 год.
Матч надважливий для обох команд в турнірному плані: «Енергія» зараз на другому місці в регулярному чемпіонаті із 28-ма турнірними балами, «Продексім» — на третьому місці із 27-ма очками.
Тож у разі перемоги «Енергія» закріпиться на другій позиції, а це суттєво перед матчами плей-офф. «Продексім» у випадку перемоги зможе випередити львів’ян і посісти другу сходинку в турнірній таблиці.
Останні матчі в чемпіонаті обидві команди провели вдало. 4 лютого львівські енергетики здолали на своєму полі харківський «Локомотив» з рахунком 3:0, а команда з Херсону зуміла здобути три очки у поєдинку з «Ураганом» в Івано-Франківську — 2:3 на користь «Продексіму».
А от після матчів-відповідей 1/8 фіналу Кубка України, які відбулись 11 лютого, настрій в командах різний. «Енергія» впевнено перемогла «Ураган» в енергетичному дербі з рахунком 7:1, натомість «Продексім» поступився київському «ХІТу» за рахунком 1:2 і не зміг пробитись у чвертьфінал.
Попередній матч між «Енергією» та «Продексімом» відбувся у листопаді минулого року в рамках 7 туру Екстра-ліги у Львові і доволі несподівано завершився з рахунком 2:4 на користь гостей. Тож в енергетиків є додаткова мотивація реабілітуватись за цей поєдинок.
Слід відзначити, що всі протистояння між «Енергією» та «Продексімом» цікаві та напружені. Можна згадати перемогу львівських енергетиків у “Кубку Свободи”, який відбувся на початку серпня минулого року в місті Хмельницькому. У фіналі цих змагань зіграли саме “Енергія” та “Продексім” — 1:1 основний час, 6:5 у серії пенальті на користь львів'ян.
Також команди зіграли між собою у півфінальній серії плей-офф у минулому сезоні. Тоді у трьох іграх перемогу святкували енергетики, в одній з яких — теж у серії пенальті.
Треба відзначити, що сезон 2015/16 був першим для “Продексіму” в Екстра-лізі. Команда створена в 2006 році, вдало виступала у змаганнях серед аматорів на міському, обласному та загальноукраїнському рівнях. Сезон 2014/15 “Продексім” виступав у Першій лізі. А вже наступного сезону херсонська команда дебютувала у найвищому футзальному дивізіоні і одразу ж здобула бронзові нагороди чемпіонату.
Журналісти 24-го телеканалу та Західнету розповіли про перемогу львівської "Енергії" в енергетичному дербі.
Львівська «Енергія» за путівку у чвертьфінал Кубка України боролася з івано-франківським «Ураганом». У виїзному матчі «зелено-білі» поступилися із рахунком 1:2. Тож усе вирішував поєдинок у Львові.
Рахунок у зустрічі відкрили господарі. Після точної передачі Кузя капітан «Енергії» закинув м'яча за комірець Бірову. Далі Микола Грицина замкнув передачу з кутового ― 2:0. Головний тренер львів'ян Валерій Легчанов зазначив: «Добре, що фактор першого голу спрацював. І далі забили другий зі стандарту. Тому пішли на перерву із психологічною перевагою».
По перерві ця психологічна впевненість зросла ще більше. Найбільше «Ураганові» дісталося від тандему братів Грицин. На 24-ій хвилині молодший перехопив м'яча, провів стрімку атаку і забиває у дальній кут ― 3:0. Далі старший обікрав Петра Шотурму і оформив дубль. А уже через хвилину у воротах ще розписався Михайло Грицина – 5:0.
«Ми зробили те, що нам було потрібно, ― заробили гандикап. І потім вже суперники грали в агонії, а ми використали їхні помилки. Наша команда окрилилась. Тим більше, нам дуже потрібний був результат. Ми бачили, що сьогодні ― наша гра, і ми її нікуди не відпустимо», ― розповів Михайло Грицина.
Один гол за гостей таки відквитав Зварич. Та відповідь «Енергії» не забарилася. Хет-трик у свій актив записав Михайло Грицина ― 6:1. До відчаю суперника довів львівський голкіпер Андрій Пітуля. Він розповів: «Віддали мені передачу, я побачив, що ворота пусті. Думаю, вдарю, «пластир дам». І вдалося, забив! Дуже тішуся тим! Емоції не передати».
8:3 ― підсумок двох зустрічей. Підопічні Валерія Легчанова впевнено пройшли далі. А от для іванофранківців кубковий шлях у цьому сезоні завершився. Максим Павленко (який ще у минулому сезоні привів «Енергію» до чемпіонства, а зараз виступає за «Ураган») теж поділився враженнями від матчу: «Енергія» перевищила нас, я вважаю, характером. Їхнє налаштування на матч було захмарним. Нам цього бракувало. Плюс реалізація моментів у суперника була майже стовідсотковою».
Енергетичне дербі, центральний поєдинок 1/8 фіналу Кубка України “Енергія” - “Ураган” завершився впененою перемогою львів'ян з рахунком 7:1.
Перша небезпека біля воріт “Урагану” виникла на 2 хвилині матчу — поруч зі стійкою пробив капітан львівських енергетиків Федюк.
Згодом Микола Грицина, Багряк та Михайло Грицина перевірили готовність голкіпера “Урагану” Бірова. Івано-франківці відповіли небепечним розіграшем кутового.
А на 11 хв. Федюк завершив влучним ударом чергову атаку “Енергії”. Обидві команди продовжували атакувати, проте більше гольових моментів виникало саме біля воріт “Урагану”. Біров рятував свою команду після ударів Михайла Грицини та Танського. Натомість Кіндратів небезпечно пробив по воротах Пітулі — поруч зі стійкою.
На 15 хв. рахунок став 2:0 — Микола Грицина замкнув передачу з кутового.
Наприкінці першого тайму небезпечно пробивали по воротах “Урагану” Федюк та Микола Грицина.
На початку другого тайму івано-франківці пішли всіма силами вперед і отримали разючу контратаку у відповідь від “Енергії” — на 24 хв. відзначився Михайло Грицина.
“Ураган” продовжував атакувати вже з п'ятим польовим, але на останньому рубежі надійно діяв Пітуля. А львівські енергтики провели ще дві результативні контратаки: на 25 хв. відзначився Микола Грицина, на 26 хв. — Михайло Грицина.
На 27 хв. івано-франківцям вдалось відквитати один м'яч — відзначився Зварич. Львів'яни відповіли вже за хвилину — хет-рик оформив Михайло Грицина.
А на 29 хв. голкіпер львів'ян Пітуля, крім надійної гри у захисті, розписався у порожніх воротах “Урагану”.
Ще один момент, аби збільшити перевагу “Енергії”, мав Федюк, але після його удару гравці “Урагану” винесли м'яч з порожніх воріт.
Згодом Пітулю у воротах змінив Кардаш, а на останню хвилину матчу вийшов Войтович. Всі голкіпери “Енергії” діяли надійно і не дозволили “Урагану” більше відзначитись в цьому матчі.
Фінальна сирена зафіксувала рахунок 7:1 на користь “Енергії”, а за підсумком двох кубкових матчів — 8:3 на користь львівських енергетиків.
У чвертьфіналі “Енергія” зустрінеться з лідером регулярного чемпіонату — командою “ХІТ” (Київ).
11 лютого. Кубок України. 1/8 фіналу. Львів. Палац спорту “Галичина”
Центральний матч 1/8 фіналу Кубка України «Енергія» – «Ураган», в якому львівські енергетики перемогли з рахунком 7:1, прокоментували головні тренери обох команд.
Головний тренер “Урагану” Іван Скіцко:
Що тут можна сказати? Гра програна повністю, що перший тайм, що другий тайм. Не побачив я у хлопців того “вогника”, що був у “Енергії”. Швидше за все, я не настроїв відповідно, і ця поразка повністю на мені. Але на такі ігри не потрібно навіть настроюватись. Це ж дербі, і кожен мав би це розуміти. Зараз по гарячих слідах важко щось говорити, треба буде розібратись. Хлопцям все одно хочу подякувати, як би там не було, робили свою роботу. Те, що є проблеми і треба якісь зміни робити в команді, це однозначно. Кубок ми вже, можна сказати, прогавили, зосередимось на чемпіонаті. “Енергію” поздоровляю, молодці. Дійсно, порадували і грою, і бійцівські якості, і віддача. В нас цього не було, в цьому компоненті ми повністю програли.
Головний тренер “Енергії” Валерій Легчанов:
Найголовніше, що мені сподобався підхід команди до матчу. Протягом всього тижня ми цілеспрямовано готувались до суперника, вивчали їхні сильні і слабкі сторони. Задоволений реалізацією моментів — відсоток дуже високий. Пішла перевага, віра в перемогу зміцніла, і вже доводили матч за рахунком, так би мовити, “на класі”. Все одно без помилок не буває, ми їх будемо розбирати. Були помилки в першому таймі, особливо при стандартних положеннях. Хочу привітати вболівальників, дуже сподобалась їх підтримка, кількість глядачів на трибунах зростає з кожним матчем. Всіх з перемогою!
У суботу, 11 лютого, на майданчику Палацу спорту «Галичина» львівська «Енергія» та івано-франківський «Ураган» в енергетичному дербі вирішуватимуть долю путівки в чвертьфінал Кубка України. Матч розпочнеться о 13:00 год.
Після першого поєдинку перевагу в один м’яч має «Ураган» — матч в Івано-Франківську 22 січня завершився 2:1 на користь господарів майданчика. В «Урагану» відзначились Корсун та Сімка, в «Енергії» дебютний гол за команду забив Танський.
Аби пройти далі «Енергію» влаштує лише перемога. І вагомою підтримкою для львів’ян у домашньому матчі мають стати рідні вболівальники.
Енергетики підходять до поєдинку з «Ураганом» в хорошому психологічному настрої. 4 лютого в рамках чемпіонату «Енергія» перемогла у Львові «Локомотив» з рахунком 3:0. У цьому поєдинку дубль на рахунку Кузя, ще один гол забив Федюк. Тож львів’яни реабілітувались за останні прикрі поразки від харків’ян.
Натомість «Ураган» несподівано поступився на своєму майданчику херсонському «Продексіму» з рахунком 2:3.
Хоча додатково настроюватись на енергетичні дербі командам не потрібно. Після напруженого першого матчу це відзначили головні тренери обох команд — Валерій Легчанов та Іван Скіцко.
Цікаво, що статистика кубкових протистоянь «Енергії» та «Урагану» — повністю на користь львів’ян. Починаючи з 2011 року жереб чотири рази зводив команди в Кубку України. І у всіх цих енергетичних дербі сильнішою була саме «Енергія».
Нагадаємо, що в чвертьфіналі «Енергію» або «Ураган» чекатиме переможець пари «ХІТ» (Київ) – «Продексім» (Херсон).
Валерій Легчанов вже більше півроку біля керма «Енергії». Він багато сезонів захищав кольори львівського клубу як гравець, а тепер торує шлях до успіху на посту головного тренера команди. Про підсумки минулого року і про плани на майбутнє Валерій Легчанов розповів клубній прес-службі.
Що Ви вважаєте основним здобутком львівської «Енергії» в минулому році?
Якщо календарний рік, то це — чемпіонство «Енергії». Це головний трофей українського футзалу. І дуже приємно, що енергетики зуміли повернути золоті медалі до Львова. Це вже третє чемпіонство «Енергії». Вона увійшла в число топових команд України, які здобували чемпіонство три та більше разів, а їх небагато: «Локомотив» (Одеса), «Шахтар» (Донецьк), «Інтеркас» (Київ), «Локомотив» (Харків) і «Енергія» (Львів). Це головний здобуток 2016 року. Планку підняли високо, і треба працювати, щоб її втримати.
Як вплинуло здобуте чемпіонство на колектив команди? Чи не з’явилось зайвої «зірковості»?
Ні, я хотів би подякувати Максиму Павленку за те, що колектив дуже хороший. Правда в його словах — фінальну серію виграли чотирнадцять друзів. Дуже складний був суперник (харківський «Локомотив»), іменитий, але дійсно команда зібралась, була віра в перемогу, один за одного, і енергетики перемогли заслужено. В цьому плані я задоволений і працею хлопців, і самовіддачею, і бажанням покращувати гру. Так що золоті медалі не зробили нам ведмежої послуги, а навпаки — хлопці дивляться тільки вперед.
Як Вам було повертатись в «Енергію» вже не гравцем, а тренером, як команда зустріла?
Я дуже багато років тут провів у якості гравця. Було багато хорошого, ми здобули багато титулів, і з керівництва ніхто не змінився. Я підтримував контакт з командою і під час своєї двохрічної, так би мовити, «відпустки».
А у Вас які були відчуття?
Зрозуміло, що це новий статус, десь було хвилювання. Але «Енергія» завжди славилась єдністю, колективом, ми разом йдемо до перемоги. В нас і девіз такий завжди перед іграми.
Які матчі були ключовими для «Енергії» в минулому році вже під Вашим керівництвом?
Це, звичайно, єврокубки, в яких ми давно не виступали. Здобувши чемпіонське звання, ми отримали право зіграти в Кубку УЄФА. В нас було багато дебютантів, хоча є і досвідчені гравці, які вже брали участь у цій футзальній Лізі чемпіонів. Ці матчі були ключовими в 2016 році — ми могли перевірити свій рівень, адже суперники нам дістались відповідного хорошого класу, з легіонерами.
Як вплинув на команду той фактор, що єврокубкові матчі відбулись у Львові?
Дуже сподобалась підтримка глядачів, організація, видовище. Але була і друга сторона медалі. Крім підтримки, хлопці отримали додаткову відповідальність перед своїм глядачем. Десь “перегоріли”, хвилювались і не реалізували ті гольові моменти, коли ми могли вийти вперед, завершити матч на свою користь. Можливо, на виїзді не було б такого хвилювання. Я завжди кажу, що коли ти боїшся зробити помилку, ти її зробиш. Напевно перед своїми глядачами в нас це і відбулося. На жаль, у наступний етап ми не пройшли. Але я сказав гравцям, що ми отримали той європейський досвід, який не отримаєш в українському чемпіонаті. Без цього не зрозумієш де та планка, до якої потрібно прагнути. Звичайно, нам би не завадив ще й досвід елітного раунду Кубка УЄФА. Це був би додатковий бонус для розвитку нашої молодої команди. Тож будемо тепер працювати над тим, аби знову підкорити вершину і приймати участь в єврокубках. Адже європейські змагання це верх того, куди потрібно рухатись у клубному футзалі.
Команда — це насамперед люди, як Ви оцінюєте сьогоднішніх гравців «Енергії»?
Минулий рік був не під моїм керівництвом, тож оцінку чемпіонській команді зробив попередній тренер. Але всі гравці знають, що ніколи не треба зупинятись на досягнутому. Кожен працює над всіма компонентами гри, вдосконалюється. Ми всі переглядаємо відеонарізки із закордонних чемпіонатів, які за рівнем є вищими за нашу першість. Про слабкі сторони ми розмовляємо на кожному тренуванні. На цьому робимо акцент, і всі працюють, щоб наші «мінуси» менше проявлялись безпосередньо в матчах. А більш детально в середині сезону я не хотів би когось виділяти чи навпаки. Підіб’ємо підсумки по завершенню першості.
Як влився в колектив Віталій Танський, який тільки в січні приєднався до «Енергії»?
Я задоволений його грою. Знаю Віталія вже давно, і добре, що «Енергія» підсилилась таким кваліфікованим гравцем. Футзальний вік дещо відрізняється від футбольного, тож він зараз у футзальному «розквіті сил». І досвід у нього є, надійний у захисті, і організаторські здібності, адже він був капітаном в “Кардиналі”. І особисто як людина він підходить в наш колектив досить добре, не виникає ніяких проблем в його адаптації. Я впевнений, що він допоможе команді і сам буде розвиватись далі. Чи будуть ще нові гравці важко сказати. Якісне підсилення, звісно, ніколи не завадить, але я задоволений тим складом, який є. Тим більше в Україні сьогодні такі реалії, що футзального трансферного ринку не існує як такого. А після завершення сезону будемо вже дивитись по результатах. Є і хороша перспективна молодь в «Енергії», яка вже «стукає» до основного складу.
Які цілі ставите перед собою?
Мета, як і в кожного тренера — вдосконалення якості гри. Щоб кожен гравець ріс: як особисто в майстерності та розумінні гри, так і в командних завданнях, стратегії. І є ще таке поняття як самовіддача. Ну і, звичайно, результат. Ми команда-чемпіон, є цілі, які поставило перед нами керівництво перед початком сезону і ми повинні їх досягнути. Це підтвердження звання чемпіона, Кубок. І завдання на кожен матч — перемога. Перед «Енергією» завжди ставились найвищі завдання, як колись, так і зараз. Тож до кожного суперника ми готуємось окремо, відповідально. А особисто для мене, як тренера, ціллю є рух вперед, прогрес команди, якою ти керуєш. Щоб гравці розвивались, можливо, хтось з них «переросте» рівень чемпіонату України і гратиме закордоном — прославить і своє місто, і свій клуб, в якому він грав.
Після приходу в «Енергію» Ви залишились працювати помічником головного тренера збірної України. Як Вам вдається поєднувати ці два напрями?
В цілому тут немає великої складності. Приймалось рішення і керівниками Асоціації, і клубу, тому ніяких перепон у цьому плані нема. Поєднувати вдається нормально, тим паче я не головний тренер збірної. Олександр Петрович (Косенко) теж підтримав цю ідею. Він сказав, що я ще ближче буду бачити наших кандидатів в збірну. Адже готуючись до кожного матчу в “Енергії” ми детально вивчаємо суперника, гравців. І це допомагає моїй роботі в збірній. В клубі також не були проти. Мої короткочасні від’їзди не повинні вплинути на «Енергію». Хіба в позитиві, можливо, кількість енергетиків-збірників зросте (посміхається). А збірна дає можливість побачити щось закордоном, аби внести це в свою роботу вже тут, в Україні. Адже ми беремо участь у чемпіонатах світу, Європи. І хлопці все це бачать, бачать куди всі нам, українським футзальним клубам потрібно рухатись.
Нещодавно збірна зіграла два товариські матчі проти чемпіонів Європи — Іспанії. Як проявили себе в цих поєдинках енергетики Михайло та Микола Грицини, і як Ви оцінюєте гру національної команди?
По гравцях — це, швидше, питання до головного тренера. А зі своєї сторони я задоволений. Головне, якщо раніше про суперника Іспанію говорили, що з ними можна грати, то ці матчі показали — з ними потрібно грати і потрібно досягати позитивного результату при належній підготовці. Ми вже реально бачимо, що можемо не просто відбиватись, а вести в рахунку, домінувати під час гри. Погано, що кінцівки поєдинків нам не вдались, що в першому матчі, що в другому. Це більше психологія, переживають гравці за кінцевий результат, тому йдуть помилки. Але в цілому підходом, відношенням до гри всіма збірниками — тренерський штаб задоволений. Це хороша інформація для нас перед кваліфікаційними матчами чемпіонату Європи.
Ви були одним із найулюбленіших гравців «Енергії» та збірної для вболівальників, кращим бомбардиром клубу. Не сумуєте за полем?
Я вже не вперше відповідаю таке питання (посміхається). Якщо чесно, може ніхто і не повірить, я не сумую за полем. Не знаю, з чим це пов’язано. Можливо з тим, що я закінчив грати на такому негативному психологічному фоні, ми програли фінальну серію. Також травми дають про себе знати. Хоча, насамперед, йдеться про професійний футзал. Адже я не завершував грати повністю. Коли є вільний час підтримую форму. Живучи вдома, я брав участь у змаганнях простого сільського рівня. І тут у Львові ми збираємось з керівниками, бігаємо, в цьому плані жага до футзалу в мене не пропала — хочеться вигравати, отримувати позитивні емоції. І мене не раз питають, що я дуже рано завершив кар’єру — в 34 роки, міг би ще грати кілька років, але за професійним полем я не сумую.
Ваш рецепт: як поєднати видовищну гру, яку люблять вболівальники, і прагматизм, результат?
І з цим досвідом, який я отримав як гравець і в клубі, і в збірній, і як капітан збірної, і пізніше як помічник головного тренера збірної — я хотів би, щоб вектор розвитку футзалу в Україні пішов вгору. По-перше, майданчики в кожному обласному центрі, хоча би п’ятитисячні палаци спорту, де можна проводити ігри. Потрібне ширше висвітлення матчів в ЗМІ, на телебаченні. Наприклад, матчі чемпіонату Іспанії з футзалу віднедавна транслює відомий телеканал Євроспорт. Хочеться, щоб в Україні теж так було — були палаци спорту, рівень футзалістів зростав, повернулась стабільність в клуби, з’явились легіонери високого рівня, щоб наш футзал став ще більш видовищний, наша молодь переймала досвід у них. А від своєї команди хочу сказати: ми намагаємось працювати в цьому напрямку, щоб більше вболівальників приходило у Львові на наші матчі. Якраз хочемо поєднувати той яскравий атакуючий футзал із досягненням результату. Адже перш за все ми граємо у футзал для наших вболівальників.
13 лютого у Вас День народження. Чи маєте побажання, мрії, які загадаєте у цей день?
Наперед я ніколи не загадую. Глобальні питання — вони на устах в усіх, це питання миру в країні. В сім’ї — це, звісно, здоров’я. А загалом бажаю, щоб все було добре та позитивно і в сім’ї, і в клубі, і в країні. А про інше розповім, коли ці плани здійсняться (посміхається).
Дякуємо Вам за розмову і бажаємо підкорення нових футзальних вершин!
