Енергетики зазнали поразки з рахунком 0:3 у виїзному матчі проти "Кардиналу-Рівнестандарту".

Від самого початку гра для львів'ян складалась невдало. Вже на першій хвилині Михайло Волянюк точним ударом завершив розіграш кутового і відкрив рахунок.

Після цього команди обмінялись виходами сам на сам: проте ні Сергій Кравчук, ні Олег Легендзевич свої нагоди не реалізували.

А на 7 хвилині рахунок подвоївся: Олександр Басич подав кутовий і після рикошету від Андрія Цілика м’яч залетів у ворота.

Львів’яни шукали свої шанси, у першому таймі небезпеку створювали Віталій Радевич, Тарас Кузь, Ігор Марциняк, Володимир Буньо, Михайло Зварич, Сергій Малишко, Олег Легендзевич.

Після перерви відзначимо небезпечні удари Андрія Цілика, Володимира Буня, Ігоря Марциняка, Михайла Зварича.

Однак відквитати бодай один гол «зелено-білим» не вдалося. Тож починаючи з 32 хвилини Андрій Цілик почав виходити на майданчик п’ятим польовим, але і це не принесло результату.

Натомість господарі на 39 хвилині збільшили перевагу: передачу у штрафний майданчик замкнув Володимир Кручок.

Енергетики атакували до останніх секунд, «розмочити» рахунок могли Мар’ян Пелех (вище воріт) та Олег Легендзевич (стійка). Але сьогодні фортуна від львів’ян відвернулася.

2 тур. 2 листопада 2022 року. VBET Екстра-ліга. Рівне. ДЮСШ-4.

"Кардинал-Рівнестандарт" (Рівне) – "Енергія" (Львів) — 3:0 (2:0)

Голи: Волянюк (1), Цілик (7 авт.), Кручок (39).

"Кардинал-Рівнестандарт": Бакінський – Волянюк, Кручок, Горпинич, Ланко, Малиновський, Басич, Кравчук, Скибчик, Бондар – Дяченко, Рафальський, Тютюрай, Піддубний.

"Енергія": Войтович – Буньо, Радевич, Легендзевич, Марциняк, Малишко, Цілик, Зварич, Кузь, Пелех – Пітуля, Струк.

Попередження: Пітуля (11), Зварич (32), Цілик (39).

Арбітри: Артем Духан (Луганська обл.), Олексій Фесенко (Харків), Володимир Дзюра (Рівне)
Хронометрист: Віктор Самков (Рівне)
Спостерігач арбітражу: Ігор Аладін (Луганська обл.)
Делегат: Денис Пашкевич (Рівне)

Пресслужба ФК "Енергія"

Олег Чернецький, лікар-фізіотерапевт ФК «Енергія», з перших днів російського вторгнення приєднався до лав захисників України. Зараз він — бойовий медик, перебуває на Харківщині у зоні бойових дій. Про свою службу, надійний тил та що планує після перемоги Олег Чернецький розповів у інтерв’ю.

Якими були твої перші думки 24 лютого і коли саме ти вирішив приєднатись до ЗСУ?

Я був готовий до вступу в тероборону. Ще за тиждень-два до повномасштабного вторгнення зібрав всю інформацію, мав повне уявлення, як це відбувається, що можна було навіть поєднувати з роботою. Львів'яни до кінця не вірили, що буде велика війна, але готувались. А в сам день вторгнення 24 лютого — миттєво прийняв рішення щодо своєї участі у війні. Відвіз дружину та дітей до своїх батьків і зворотною дорогою до Львова поїхав одразу у військкомат. Пам'ятаю, зідзвонився з Ярославом Качабульським (адміністратор ФК «Енергія», сьогодні також у ТРО - авт.), поспілкувався, в нас були схожі погляди, і ми разом добровільно мобілізувались.

Все ж близькі потім про це дізнались, як сприйняли твоє рішення рідні, колеги?    

З колегами та друзями, коли все почалося, практично не спілкувався. Адже кожен мав свої сімейні питання вирішити, подбати про безпеку рідних. Тому не знав їхньої реакції. А стосовно моїх найближчих, то важко сприйняли, але змирилися. Звісно, були такі питання: а може не ти, а може хтось інший… Найважче сприйняла мама, їй до сих пір непросто. Але я вже прийняв рішення і його не змінив.

Чи був вже у тебе раніше військовий досвід?

Ні, жодного досвіду не було. У мене був теоретичний і практичний досвід надання першої домедичної допомоги. Це мені допомогло під час підготовки до виїзду в зону бойових дій та моєї безпосередньої служби. Також у мене був раніше навчальний досвід навіть з тактичної медицини, це те, чим я зараз займаюсь. Ще у час АТО, завдячуючи Мальтійській службі допомоги, я мав можливість пройти багато вишколів, один з них був присвячений саме тактичній медицині.

А стосовно військового досвіду, то я зброю не тримав жодного разу, не стріляв ні разу, все було вперше.

У якому підрозділі служиш?  

Я в одному з підрозділів нашої львівської 125-ої бригади тероборони.

Як було з підготовкою, військовим навчанням?

У нас було достатньо часу на підготовку. Нас навчали майже три місяці, це навіть більше, ніж достатньо. Особливо порівняно з іншими підрозділами, де є мої друзі, які буквально за десять днів вже були далеко від Львова. Навчання відбувалось добре, знову ж таки порівняно з іншими. Кожного тижня один-два рази були на полігоні, на загальній підготовці. А по моїй спеціальності, тактичній медицині, то у нас теж був не один вишкіл.

Де довелось побувати, якщо це не секрет?

Сподіваюсь, що це не таємниця — ми на харківському напрямку. Ми весь час тут, ті п’ять місяців, коли виїхали в зону бойових дій. Наша зона відповідальності не змінилася, це харківський кордон з росією.

Це добре, що ви не змінюєте дислокацію?

Так, тому що за цей час ми встигли дуже добре облаштувати собі позиції. Це зробили влітку, коли погода найкраща. Займаємо свої рубежі.

Два основні завдання нашого підрозділу — недопущення прориву ворога, стримування їх першим рубежем, а також цілодобове спостереження за кордоном, що там відбувається.

Розкажи, як це бути військовим медиком?  

Якщо говорити конкретно про мої завдання, то вони дуже навіть подібні до моєї роботи в «Енергії». Головне — це надання першої домедичної допомоги, просто вона має зовсім іншу специфіку. Також це моніторинг за станом здоров’я всього мого підрозділу, надання різнопланової допомоги. Навіть слідкувати за гігієною, зберіганням їжі та інше. Ще як старший бойовий медик роти я маю багато завдань від командирів особисто для мене (різні доповіді, інформація по госпіталізованих та інше), але це не заважає мені щодня ходити на СП (спостережні пункти - авт.) та працювати лопатою (посміхається - авт.). Загалом я є бойовим медиком, тобто тією першою ланкою між нашими медиками підрозділу і особовим складом. Базуюсь не в медпункті, а зі всіма на позиціях.

Наскільки важко було адаптуватися з цивільного життя до воєнних буднів, залишити свій дім?  

Якщо говорити з професійної точки зору, то, в принципі, я знав, що мене чекає. А якщо ширше на це питання подивитися, то мені теж було в тому плані легко, бо я впевнений за свій тил. Для військових — це одне з головних питань: знати, що у тебе в тилу все добре. Я залишив своїх дітей на дружину, вона в мене дуже сильна, я знав, що вона мене не підведе, впорається. І що родина і друзі у потрібний момент теж їй підставлять своє плече. Це теж позитивно вплинуло на моє рішення, адаптацію та від’їзд.

Чи знайомі, друзі також служать разом з тобою?  

Я вже згадував про Ярослава Качабульського, він теж в організмі 125-ої бригади. Окрім нього, хотів би сказати про партнера клубу, нашого полковника Михайла Мосія. Він керує великим підрозділом. Михайло Антонович один з тих, з кого я беру приклад, взагалі по відношенню і до служби, і до війни, і по життю. Я дуже гордий, що разом з ним служу. Знаю також, що всі наші енергетики є в Самообороні Львова.

Чи відчуваєш підтримку рідних, друзів, команди енергетиків?  

Так, підтримка відчувається. Хоча я і не маю безпосереднього спілкування ні з ким, окрім дружини. Я прийняв таке рішення, бо не знав, куди ми їдемо, які там будуть умови, навіть водії не знали, куди вони нас везуть. Тому я залишив свій телефон у Львові і мій новий номер телефону має тільки дружина. І через неї я знаю, що всі переживають, з нею контактують, пропонують свою допомогу як мені, так і їй. За це я всім безмежно вдячний!

З якими найбільшими труднощами доводилось стикатись?  

Нічого легкого там немає, але найбільша трудність — це безумовне виконання наказів всіх своїх безпосередніх командирів. Подобаються вони тобі чи не подобаються, маєш ти про це свою думку чи не маєш. Але ти мусиш робити, дотримуватись сталевої дисципліни, субординації. І це трохи важко, бо мені вже не 18 років, а 36. Я десь розумію, що я не завжди з тими наказами погоджуюся, вони би могли бути трошки іншими в певних моментах, але мусиш це все приймати, погоджуватися і виконувати.

Що найбільше вразило за час війни?

Найбільше вразили звуки війни: починаючи від першого виїзду на полігон від пострілів калібру 5.45 і так по наростаючій аж до роботи ворожих гелікоптерів.

А з приємного мене вразило, коли я побачив у нашому підрозділі батька з сином, які добровільно прийшли на службу. Зараз у моєму підрозділі чотири таких родинних двійки, це дуже вражає.

Чи спілкуєтесь з місцевими мешканцями?

Місцеві на нашому напрямку до українських військових ставляться дуже добре, з повагою, допомагають, якщо є така потреба. Вони всі мають проукраїнські погляди. Я раніше багато разів був на Харківщині, тому мене це не здивувало. Тим більше, люди зараз відчули, що таке війна, дехто не має вже свого житла, але знають, що ми їх захищаємо.

Чи маєш можливість слідкувати за матчами «Енергії», новинами команди?

Так, останнім часом Харківщина трошки «видихнула», на початку вересня було просування вперед, і з того часу стало більше можливостей для виходу на зв'язок. Навіть є доступ до Старлінку, до інтернету, тому я слідкую за командою, за всіма подіями у футзалі. Дуже шкодую, що не всі клуби вийшли на старт цього чемпіонату, за херсонським «Продексімом». Я сподіваюсь, що це ненадовго. Дуже тішить, що франківці у грі, з нетерпінням чекаю на «енергетичні дербі»!

Що хочеш зробити в першу чергу після нашої перемоги?

Це питання всім задають, напевно це такий психологічний трюк, щоб легше було служити (посміхається - авт.). Я реально хочу, в першу чергу, не знаю чи це нормально чи ні — повернутися на роботу, до свого попереднього життя. Навіть на початку війни я попри службу за можливості виходив працювати, адже маю зобов’язання перед своїми пацієнтами, клубом.

Не подумайте, що я таким чином хочу щось забути — ні, ми не забудемо і не пробачимо наші втрати, кожного нашого воїна. Але після війни я просто хочу вийти на роботу, побути з сім’єю.

Що б хотів сказати всій команді та вболівальникам?

Можна багато що говорити, але зараз і так всі знають, що кожен має робити в час війни. Те, що Україна переможе, вже ні в кого не викликає сумніву, але скільки на це піде часу — невідомо. Тому я всім побажаю запастись терпінням і все буде добре.

PS: Хотів би наголосити: все, що я розповів — це моя історія і мого підрозділу. Це виключно моє бачення, мій особистий досвід. 

Пресслужба ФК «Енергія»

У середу, 2 листопада, «Енергія» зустрінеться у Рівному з «Кардиналом-Рівнестандартом» у перенесеному матчі 2 туру VBET Екстра-ліги групи «Захід». Початок поєдинку о 13:00.  

Нагадаємо, що минулої п’ятниці енергетики приймали рівнян у Львові. Поєдинок завершився внічию 1:1 — на гол Ярослава Кваснія гості відповіли влучним ударом Михайла Волянюка.

Підсумковий результат не приніс позитивних емоцій для львів’ян, тож налаштування на матч у Рівному — лише на перемогу.

На цей час «Енергія» має у своєму активі 7 очок і посідає друге місце у турнірній таблиці. «Кардинал-Рівнестандарт» перебуває на четвертій позиції з 4 заліковими балами.

Відзначимо, що 1 листопада в Івано-Франківську відбудеться ще один перенесений матч у нашій групі — «Ураган» прийматиме «in.IT».

VBET Екстра-ліга. Група «Захід». 2 тур. 2 листопада. 13:00. м. Рівне

«Кардинал-Рівнестандарт» (Рівне) – «Енергія» (Львів)

Арбітри: Артем Духан (Луганська обл.), Олексій Фесенко (Харків), Володимир Дзюра (Рівне)
Хронометрист: Віктор Самков (Рівне)
Спостерігач арбітражу: Ігор Аладін (Луганська обл.)
Делегат: Денис Пашкевич (Рівне)

Відеотрансляцію матчу дивіться на YouTube-каналі АФУ.

Пресслужба ФК «Енергія»

Післяматчеві коментарі наставників "Енергії" та "Кардиналу-Рівнестандарту".

Валерій Легчанов:

Олександр Бондар:

Львівські енергетики зіграли внічию у домашньому поєдинку проти "Кардиналу-Рівнестандарту". За нашу команду відзначився Ярослав Квасній.

З перших хвилин матчу львів’яни на правах господарів почали створювати небезпеку біля воріт суперників. Голкіперу рівнян довелось неодноразово виручати свою команду.

У свою чергу гості одного разу мало не підловили "зелено-білих" на контратаці, однак вчасно вийшов з воріт Назарій Войтович.

Все ж перевага за моментами була в енергетиків і на 19 хвилині львів’яни розіграли результативну комбінацію.

Автором голу став Ярослав Квасній, який вдало замкнув передачу Віталія Радевича у штрафний майданчик.

У другій половині зустрічі команди обмінювались нагодами, одну з яких вдалося реалізувати рівнянам.

На 27 хвилині гості скористались помилкою в захисті і Михайло Волянюк зрівняв рахунок.

Після цього гра стала ще більше напруженою, обидві команди "назбирали" по п’ять фолів.

Енергетики шукали можливостей вдруге вийти вперед і були близькими до цього. Однак до завершення зустрічі рахунок так і змінився — 1:1.

7 тур. 28 жовтня 2022 року. VBET Екстра-ліга. Львів. "Боско-Арена".

"Енергія" (Львів) – "Кардинал-Рівнестандарт" (Рівне) — 1:1 (1:0)

Голи: Квасній (19) – Волянюк (27).

"Енергія": Войтович – Буньо, Радевич, Легендзевич, Марциняк, Малишко, Зварич, Кузь, Пелех, Квасній, Цілик – Пітуля, Морикишка, Струк.

"Кардинал-Рівнестандарт": Бакінський – Волянюк, Кручок, Горпинич, Ланко, Малиновський, Басич, Кравчук, Скибчик – Дяченко, Бондар, Тютюрай.

Попередження: Ланко (32).

Арбітри: Євген Гордієнко, Євген Диннік (обидва – Одеса), Володимир Болізюк (Львів)
Хронометрист: Ярослав Сторожук (Львів)
Спостерігач арбітражу: Сергій Дребужан (Мукачево)
Делегат: Олена Верещинська (Львів)

Пресслужба ФК "Енергія"

У п’ятницю, 28 жовтня, львівські енергетики прийматимуть вдома рівненський «Кардинал-Рівнестандарт» у межах 7 туру VBET Екстра-ліги. Поєдинок стартує о 13:00, зустріч відбудеться без глядачів з дотриманням необхідних заходів безпеки, запланована відеотрансляція.

Львів’яни та рівняни в цьому сезоні ще не зустрічалися в офіційних матчах. Адже поєдинок 2 туру, яка мав відбутися у вересні в Рівному, перенесли.

А ось у міжсезоння команди Валерія Легчанова та Олександра Бондаря мали змогу тричі помірятися силами на благодійних турнірах на підтримку ЗСУ. І що цікаво, всі поєдинки в основний час завершувались внічию.

Зокрема, у серпні «Енергія» та «Кардинал-Рівнестандарт» розійшлись миром 1:1 у зустрічі другого ігрового дня Кубка Нескорених у Львові. За нашу команду тоді відзначився Володимир Буньо. Огляд цього матчу можна переглянути тут: https://youtu.be/dy3ir9XbQTI

Якщо пригадати минулий сезон, то там суперники обмінялись перемогами. Спершу у Львові сильнішою стала «Енергія» — 5:2 (це, до речі, був матч-відкриття «Боско-Арени»), а згодом у Рівному зафіксували рахунок 3:2 на користь «Кардиналу».

Рівняни зберегли основу свого складу з попереднього сезону, тож команда стала ще більш зіграною. Новачком рівненського колективу став Євген Ланко, який раніше виступав за харківський «Локомотив» та «Viva Cup», херсонський «Продексім».

У новому сезоні «Кардинал-Рівнестандарт» провів два матчі: не без проблем переміг у Львові «in.IT» — 3:2 і мінімально поступився вдома івано-франківському «Урагану» — 4:5, причому вирішальний гол рівняни пропустили на останній хвилині зустрічі.

Хто ж стане переможцем матчу «Енергія» - «Кардинал-Рівнестандарт» у Львові дізнаємось вже цієї п’ятниці.

VBET Екстра-ліга. Група «Захід». 7 тур. 28 жовтня. 13:00. м. Львів

«Енергія» (Львів) – «Кардинал-Рівнестандарт» (Рівне)

Арбітри: Євген Гордієнко, Євген Диннік (обидва – Одеса), Володимир Болізюк (Львів)
Хронометрист: Ярослав Сторожук (Львів)
Спостерігач арбітражу: Сергій Дребужан (Мукачево)
Делегат: Олена Верещинська (Львів)

Відеотрансляція на YouTube-каналі АФУ стартує о 13:00.

Колектив ФК "Енергія" щиро вітає з ювілейним днем народження адміністратора-відеооператора нашого клубу Ярослава Качабульського.

З початком війни Ярослав приєднався до лав тероборони ЗСУ. Попри службу продовжує активно цікавитися життям команди і вболівати за енергетиків.

Ярославе, бажаємо Вам здоров'я, мирного неба над головою та нехай Ангел-охоронець завжди оберігає!

Многая літа!

Поєдинок "Енергії" та "Сокола" у Хмельницьку перенесли через черговий обстріл окупантами інфраструктури.

Дата проведення матчу визначиться пізніше.

У суботу, 22 жовтня, львівська «Енергія» проведе виїзний матч проти хмельницького «Сокола» у межах 6 туру VBET Екстра-ліги. Поєдинок розпочнеться о 12:00, запланована відеотрансляція.

Нагадаємо, що «Енергія» та «Сокіл» зустрічались у Львові на початку вересня в 1 турі чемпіонату. Тоді перемогу святкували «зелено-білі» з рахунком 2:0, у матчі відзначились енергетики Віталій Радевич та Андрій Цілик.

Загалом команда Валерія Легчанова провела два поєдинки у VBET Екстра-лізі, зважаючи на перенесення матчів. У попередній зустрічі чемпіонату енергетики перемогли «in.IT».

У першій половині жовтня гравці «Енергії» Віталій Радевич, Михайло Зварич та Сергій Малишко, а також наставник «зелено-білих» Валерій Легчанов перебували у розташуванні збірної України, яка проводила матчі кваліфікації до чемпіонату світу.

Далі «Енергія» мала б зіграти на виїзді проти «Урагану», однак всі поєдинки 5 туру перенесли через наслідки ракетних обстрілів окупантів.

У свою чергу «Сокіл» зіграв три матчі у чемпіонаті. Окрім поразки від енергетиків у Львові, хмельничани здолали львівських «айтішників» та поступились в гостях івано-франківському «Урагану».

Відзначимо, що інший матч 6 туру групи «Захід» між «Ураганом» та «in.IT» перенесено на 1 листопада.

А ось у групі «Центр» цими вихідними відбудуться одразу три матчі:
21 жовтня: МСК «Харків» - «CLUST» (Київ)
22 жовтня: МСК «Харків» - «ХІТ» (Київ); «Рятувальник» (Ромни) – «Черкасиобленерго» (Черкаси).

Група «Захід». «Сокіл» (Хмельницький) – «Енергія» (Львів)

22-ге жовтня. 12:00. м. Хмельницький

Арбітри: Олександр Сидорук (Вінниця), Олександр Макаренко (Радомишль), Каріна Лучковська (Хмельницький)
Хронометрист: Юрій Жмурко (Хмельницький)
Спостерігач арбітражу: Юрій Воложенко (Харків)
Делегат: Віктор Таран (Житомир)

Відеотрансляція зустрічі у Хмельницькому відбудеться на YouTube-каналі АФУ: