НУ "Львівська політехніка" перемогла італійців у серії пенальті і здобула 9 місце на Чемпіонаті Європи серед університетів.

Нагадаємо, що "Енергію" у складі "політехів" представляють Назар Войтович, Олег Легендзевич, Олег Гасюк, Віталій Ковальчук, Андрій Ременець, Мар'ян Пелех та Ігор Марциняк.

В основний час у матчі відзначився енергетик Віталій Ковальчук, а вирішальні удари з шестиметрової позначки завдали Олег Легендзевич та Мар'ян Пелех.

Львів’яни дуже активно розпочали свою останню гру на турнірі. Активний тиск на ворота італійців дуже швидко приніс свої плоди, оскільки вже на стартових хвилинах галичани забили два м’ячі. Спочатку Радевич вийшов на побачення з італійським голкіпером та холоднокровно його переграв. А потім перевагу «політехніків» збільшив Панасюк. Однак, італійці дуже швидко відповіли своїм забитим м’ячем. Тим не менш, підопічні Володимира Осінчука продовжили гнути свою лінію, і скоро справу першої четвірки намагалась продовжити друга. Принаймні, моменти для ще одного взяття воріт вона створювала. Але по факту вийшло так, що м’яч влетів у ворота Войтовича. Ситуація склалась таким чином, що в одній з атак італійців м’яч влетів у штангу, а потім зустрівся з Легендзевичем, від якого і проповз у ворота львів’ян. Так рахунок став 2:2. Тут треба зазначити, що апеннінці вже тоді грали з п’ятим, намагаючись більше бути на м’ячі. Але в одному з епізодів  українцям вдалося піймати своїх суперників на помилці, і в результаті Ковальчук вразив порожні ворота італійських студентів. Після цього футзалісти з Камеріно знову пішли вп’ятьох. У кількох моментах вони змусили вступити Войтовича у гру. Але все-таки навіть по такій грі атаки львів’ян, які розганяли Радевич та Гасюк, виглядали більш цікаво. Щоправда, це не призвело до збільшення переваги галичан у першому таймі.

Другий тайм більш активно розпочали італійці, які хотіли на його початку дуже швидко зрівняти рахунок. Але, на щастя, їм цього зробити не вдалося. Що стосується львів’ян, то вони намагались більше робити акцент на позиційні атаки, але вони проходили відносно далеко від апеннінських воріт. Відповідно, і акцентованих ударів у ствір стало трохи менше. По такій грі важливо було не дати камерінцям знайти свою гру. А все до цього йшло, тому що «біло-блакитні» намагались тиснути на ворота Войтовича. Али при цьому італійські футзалісти починали нервувати та діяти на емоціях, що, відповідно, призводило іноді до фолів. Відповідно, і боротьби у цій грі побільшало. Наслідком цієї боротьби став той факт, що в один прекрасний момент у львів’ян вже було п’ять фолів. А ще за кілька миттєвостей галичани пропустили третій м’яч у свої ворота. Це змусило активізуватись підопічних Володимира Осінчука, які мали кілька непоганих моментів для того, щоб знову вийти вперед. Але при цьому італійці теж відповідали гостро. А скоро і апеннінці набрали п’ять фолів, тому гра пішла фактично до першої серйозної помилки. І вона сталася у італійців, які пропустили випад від Радевича та Панасюка, і останній забив свій другий гол у цій грі. Італійці тут же пішли вп’ятьох, і скоро це принесло свої плоди – рахунок знову став рівним. Емоцій ставало все більше, і по такій грі дуже важко було залишати холодну голову. Але, незважаючи на це, львів’яни мали чудовий момент для того, щоб знову вийти вперед: Легендзевич відгукнувся на простріл з лівого флангу, але влучив у стійку. Гра йшла на зустрічних курсах, але фінальна сирена зафіксувала рахунок 4:4.  

Серія пенальті склалась драматично. Під час цієї серії італійці провокували наших гравців, а один з них навіть «дострибався» до вилучення. Перші удари обидві команди не забили. Але потім влучні удари Пелеха та Легендзевича проти одного точного пенальті у виконанні італійців схилили шальки терезів на користь «Львівської політехніки». Таким чином, галичани, незалежно від результату зустрічі між хорватами та італійцями, фінішують дев’ятими.

Університет Камеріно (Італія) – НУ «Львівська політехніка» (Україна) – 4:4 (по пенальті – 1:2)
Голи «Львівської політехніки»: Радевич, Панасюк (2), Ковальчук
Склад «Львівської політехніки»: Войтович, Морикишка – Пелех, Радевич, Ковальчук, Панасюк – Ременець, Гасюк, Косий, Легендзевич – Марциняк. Запасні: Горін, Кулик.

У попередньому матчі львів'яни здолали  представників університету Йосипа Юрая Строссмайєра з Хорватії. На початку гри обидві команди шукали можливості заволодіти ініціативою. Принаймні, можна сказати, що і українці, і хорвати намагались щось створити біля чужих воріт вже на старті поєдинку. Однак, візуально складалося враження, що львів’яни все-таки були трохи гострішими. Зрештою, галичани фактично і прибрали ініціативу до своїх рук. Вони рухались по майданчику значно жвавіше за суперника та трохи частіше загрожували воротам. Зрештою, це дало певні плоди – вже до екватору першого тайму у хорватів було чотири командних фоли. Але забити підопічним Володимира Осінчука вдалося лиш після того, як минула середина першої 20-хвилинки. Відкрив рахунок Панасюк, який потужно пробив без шансів для Живковича. Так «політехніки» повели в рахунку. Але ставало зрозуміло, що успіх треба закріпити тут і зараз. Все-таки, досвід гри команди ХНУ ім. Каразіна проти балканців цьому навчив. До того ж, хорвати у кількох епізодах змушували Морикишку вступати у гру. Але голкіпер львів’ян показував свій клас та надійно грав у «рамці». Втім, за тринадцять секунд до сирени на перерви «політехніки» пропустили гол, який, можливо, десь був і нелогічним. Однак, факт є факт: не дограли львів’яни зі своїми візаві, і внаслідок цього вони були змушені розпочати гру з центру майданчику.

Тим не менш, слід віддати належне галичанам, які «проковтнули» цей «гол у роздягальню», ніби його і не було і продовжили надалі грати у свою гру. Вихід Пелеха та Гасюка у другій половині поєдинку додав грі львів’ян динаміки. До того ж, своїми активними діями попереду багато проблем хорватам створювали Панасюк та Легендзевич, які виконували функції «стовпів» у своїх четвірках та змушували хорватів постійно напружуватись в обороні. І саме така гра створювала балкарцям багато проблем. Здавалося б – проти такої потужної, фактурної та фізично сильної команди, як хорватська, треба було би зіграти саме у швидкісний футзал. Тим більше, маючи у себе такого «моторчика», як Радевич. І спавді – Віталій дуже часто розганяв атаки галицької команди. Своїми рухами та фінтами новачок «Урагану» постійно залишав своїх візаві поза грою. Але і гра через «стовпа» створювала проблеми хорватам, які, вочевидь, були до цього не готовими.

І саме гра «стовпів» принесла львів’янам результат. Перш за все, відзначимо, що по ходу другого тайму хорвати знову назбирали фолів. А на 36-й хвилині вони заробили і п’ятий фол. Це сталося після того, як Легендзевич зіткнувся головою з суперником, при цьому вигравши позицію. А оскільки це було фактично у штрафному майданчику, то арбітри призначили 6-метровий, який реалізував Панасюк. Після цього хорвати стали переходити на гру з п’ятим польовим, сподіваючись забити у штучній більшості. Але замість цього вони отримали гол у свої ворота від Морикишки. Причому, варто зазначити, що на той момент Живкович вже був у воротах хорватської команди, а Морикишка просто вибивав м’яч подалі і влучив у ворота – вочевидь, його колега по воротарському цеху просто втратив «рамку». Так рахунок став 3:1 на користь львів’ян. А вже одночасно з фінальною сиреною Радевич забив четвертий м’яч у ворота балканців, тим самим підбивши підсумок матчу.

НУ «Львівська політехніка» (Україна) – Університет Йосипа Юрая Строссмайєра (Хорватія) – 4:1
Голи «Львівської політехніки»: Панасюк (2), Морикишка, Радевич.
Склад «Львівської політехніки»: Морикишка – Радевич, Марциняк, Панасюк, Ковальчук – Когус, Легендзевич, Косий, Ременець – Пелех, Гасюк. Запасні: Войтович, Кулик, Горін.  

За матеріалами футзального порталу "5х5"